- несуттєво
- Присл. до несуттєвий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
несуттєво
Смотреть что такое "несуттєво" в других словарях:
несуттєво — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
несуттєвий — прикметник … Орфографічний словник української мови
несуттєвий — а, е. Який не має важливого, суттєвого значення; неістотний. || у знач. ім. несуттє/ве, вого, с. Те, що не має важливого, суттєвого значення … Український тлумачний словник
несуттєвість — вості, ж. Абстр. ім. до несуттєвий … Український тлумачний словник
моделювання — спосіб вивчення об’єкта (процесу, явища) за допомогою деякого його спрощеного представлення – моделі ; розбудова й використання моделей. Побудова моделі передбачає наявність суб’єкта (дослідника), об’єкта моделювання й цілі (мети), задля якої… … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
випадковість — вості, ж. 1) Властивість за знач. випадковий 1), 2). 2) Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають. 3) Явище, факт, що виникають без будь якого внутрішнього зв язку з чим небудь, нічим не обумовлені. 4) філос. Категорія, що… … Український тлумачний словник
дурниця — і, ж., розм. 1) Щось несуттєве, маловажне, незначне; дрібниця. || Предмет, що не заслуговує на увагу, не вартий нічого. || у знач. присудк. сл. Не варте уваги. 2) Нерозумний, необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузді, позбавлені розумного… … Український тлумачний словник
збувати — а/ю, а/єш, недок., збу/ти, збу/ду, збу/деш, док. 1) перех. Продавати що небудь, когось. || Віддавати кого небудь кудись, улаштовувати, позбавляючись від утримання, догляду. || рідко. Проводити час, вік і т. ін. 2) перех. Позбавлятися кого , чого… … Український тлумачний словник
зовнішній — я, є. 1) Обернений назовні; прот. внутрішній (у 1 знач.). || Розміщений, розташований, перебуває і т. ін. зовні, на поверхні чого небудь. Зовнішній кут. •• Зо/внішня секре/ція анат. вид секреції, при якій секрет залоз виділяється через протоки… … Український тлумачний словник
маргінальний — а, е. 1) Прикм. до маргінал. •• Маргіна/льна гру/па група, що знаходиться на межі або краю культури, лише частково приймаючи домінуючі у суспільстві культурні моделі. Маргіна/льна люди/на те саме, що маргіна/л. 2) Незначний, несуттєвий,… … Український тлумачний словник
